Кажуть, на Закарпатті весни 2018 не було. Спочатку зима, потім знов зима, все ще зима… А потім гоп! І літо.
І виникло питання негайного відкриття сезону. Бо не годиться ж катати просто так, без відкриття. Наче дикуни якісь.
Подумано – зроблено.
Цитую офіційний реліз:
Відкривай гончий сезон яскраво і трохи недолуго, зате весело!
Hron Syndicate разом з FollowMe та байкпарком Pylypets запрошує всіх взяти участь у дружніх перегонах на початку сезону 2018 року.
Уповільнений Спуск – це унікальні змагання, в яких виграє НАЙПОВІЛЬНІШИЙ учасник. Той, хто подолає трасу за найбільший проміжок часу, стає переможцем змагань. Справжній та єдиний у своєму роді краб-рейсінг. Подія, котра стала легендою.
Hron Syndicate разом з FollowMe та байкпарком Pylypets запрошує всіх взяти участь у дружніх перегонах на початку сезону 2018 року.
Уповільнений Спуск – це унікальні змагання, в яких виграє НАЙПОВІЛЬНІШИЙ учасник. Той, хто подолає трасу за найбільший проміжок часу, стає переможцем змагань. Справжній та єдиний у своєму роді краб-рейсінг. Подія, котра стала легендою.
Це справжні DHi / Enduro / Cross Country / піший туризм перегони! 🙂
Основна мета заходу – отримати задоволення, пореготати та відпочити в компанії друзів. Спортивний принцип відсутній, таймінг умовний, все на розсуд не завжди тверезої та трохи притрушеної суддівської колегії. Гонка відбудеться за довільної кількості учасників.
Ну я не міг таке упороте свято пропустити. І за шибайголовами тими веселими скучив і фотяка треба було вигуляти після сервісу і взагалі я з осені в горах не бував. А ще Sport Ceh день народження святкує і в мене вихідні трапились. Я й не пропустив.
Не мотокрос але таки стрибок. Fujifilm X-T20, MC Rokkor-PF 58/1.4 Mk2
Години три маршруткою і бачиш що на перевалі вже все цвіте, а в горах ще сніг. Роблю перші кадри (збоку це вигляда наче просто так по землі качаюся) і суну потрохи до відомої в нашій компанії Тьоті Олі, яка нас поселяє та годує. Від неї до підйомника 20 хвилин (пішки) і компанія там хороша збирається. Наприклад, є кіт.
Ну а біля крісла вже вирує життя. Купа веселого люду з велосипедами, ше більше менш веселого й без велосипедів. Є навіть знайомі обличча (це ті котрі веселі), надто коли шоломи знімають. Вітання, ручкання, обіймашки, оце от все. Приїхали не всі, найбільш спортивні надали перевагу minidh в Кривому Розі, найбільш дорослих не відпустили з дому дружини (та чоловіки). От тепер нехай вам буде сумно! 🙂
Старт підготовки до гінки™ заплановано на вечір, це ще є в запасі кілька годин походити навколо та впоперек, катнути на гору, зробити трохи фотографій для історії та на аватарки. Погода в суботу чудова, лише трохи хмар нагнав вітер та десь над Гимбою трохи погримало. Не обманюйтесь тим що на фото купа людей щільно вдягнена наче на зиму. Це – елемент захисту видатних (в різні боки) кінцівок від шкідливої дії позапланового гальмування рельєфом. А ще воно гарно вигляда, чому б й не вдягнути для фото?
Ну а о 20:00 (насправді ні) розпочинається урочиста підготовка до Уповільненого Спуску 2018. Ми тягнемо пиво з ковбасками в Артресторан Місток і хлопці розпалюють багаття яке видно аж Невидимим Барабанщикам з іншого боку гори. Потроху починають з’являтися учасники завтрашніх змаганнь, щоб вийти на старт в будь-якому стані та в випадковій кількості (так й вийшло). Гуляли за весну, гуляли за гори й швидкість. Звісно ж гуляли й за добрих друзів.
Ну а потім був жвавий ранній ранок десь о 10й годині (нам було добре, нас підкинули до крісла на машині), коли еліта уповільненого спуску починає зповзатися на гору, до старту. Стартували, звісно ж, далеко не всі заявлені тіла. Я про це не знав, був на трасі далеко від старту й дарма мене кусали комарі ще зайвих з півгодини.
Але після закінчення просто так їхати вниз не хочеться. Тим більш що купа велосипедистів щосили розкатується повз і є шанс зробити кілька гарних фото на пам’ять. То ж спуск вниз займає в мене майже три години і якраз встигаю випити 0.75л води перед нагородженням. Призи ненайпершої необхідності (чокер, маска та взагалі приберіть дітей від моніторів), срамоти та гострий соус, щоб було веселіше (надто якщо їсти ложками).
Так минала весна. Так ми відкривали сезон 2018 в байк-парку Пилипець.
І користуючись нагодою ще хочу подякувати Fujifilm Ukraine за вчасно відремонтовану камеру, що повернулась акурат перед поїздкою. Дяка за оперативність! Камера як нова і знов маленький кулемет! 🙂